k2FtbBdWr1

Делегація Кам’янеччини відбула Прощу до Пикулич (Польща)

пикуличі гол

3 червня делегація Кам’янка-Бузького району взяла участь у заходах з  відзначення Свята  української національної пам’яті у Перемишлі та Пикуличах (Польща). Духовний супровід здійснив  капелан Українського Війська о. Борис Гороховський.

“Я хочу вам побажати, щоби ця поїздка на могили наших патріотів, які сьогодні опинилися на території польської держави, і ці святі люди Української Галицької Армії і з Української Повстанської Армії, щоби вони просто навчили нас з вами, коли будемо там молитися, як треба любити себе, для того, щоби покласти своє життя в ім’я когось. Дуже часто це не треба вмирати, бо, кажуть, щоби стати святим – треба вмерти. Не треба. Дуже часто святим можна бути в хаті, вдома, у своїй родині, у своєму середовищі. Бо ви всі вийшли з такого середовища, яке потребує хоч би однієї святої людини для того, щоби вона жила одним правилом, якого мене колись вчила моя бабця: “Ціле життя пам’ятай, що з гарячого п’єца хліб шкідливий”. Тому нехай сьогоднішня поїздка буде нам на задоволення, а тим, за кого ми будемо молитися, щоби ми допомогли їм дійти до неба, щоби вони допомогли нам припинити війну в нашій українській державі. Бо це сьогодні для нашого народу є найважливіше завдання. І за це помолимося, щоб ми співали, спілкувалися, веселилися. Щоб ми показали тим, до кого ми їдемо, що ми є та нація, той народ, якого здолати ніхто не зможе ніколи”, – сказав о. Борис.

На світанку відбулася молитва біля Пантеону о. Михайла Вербицького в селі Млини (Польща). “Святість місця відчуваєш серцем. Ранок, туман, тиха молитва і неймовірно чарівний спів соловейка. Пташина виспівувала, вітаючи рідних… Потім будили сонну тишу криниці біля храму, в якому служив о. Михайло Вербицький. Джерельна вода, зачерпнута о. Борисом з самого серця древньої святині, яка належить до пам’яток ЮНЕСКО, тамує спрагу душі, змиває втому доріг… Сонце будить сонну землю, закутану в тумани…. Незриме, але таке відчутне благословення отця Михайла Вербицького”, – поділилася роздумами учителька Ірина Калітовська.

На могилі автора мелодії Славня України всі виконали Державний Гімн України.

У храмі УГКЦ св. Івана Хрестителя в Перемишлі Архієрейську Літургію очолив Владика Сокальсько-Жовківський Михаїл Колтун. У співслужінні взяв участь о. Борис Гороховський.

У своїй проповіді Архиєрей говорив про  живу Церкву, головою якої є Ісус Христос, який напоумляє, щоби ми йшли вперед і не боялися чинити правду і те чого Він навчає. Нашим завданням є – Ідентифікувати Церкву як живу, в якій є живі і померлі, в якій є Бог, Який дає життя (прим. прес-служба єпархії).

У покорі серця припали до стіп Ісуса, і втихомирилися думки, злагідніла душа, спрагла святості і миру. За мир, як найбільшу благодать молився Пресвященний Владика Михаїл Колтун разом з сонмом священиків..

Після цього від катедри вулицями Перемишля відбулася урочиста хода до могил вояків УГА та УНР в село Пикуличі (околиця Перемишля). Духовенство відслужило поминальну молитву.

Від героїв люди почерпнули сили, схилили голови. Делегації Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей поклали квіти до могил. Кожен знав чого він тут, виступаючі на громадському віче наголосили, що ми готові постояти за нашу мову, землю, віру і свободу, що два сусідні народи повинні жити в мирі, християнській любові. Кордони між народами зникають тоді, коли вони зникають між окремо взятими людьми. Велика ЛЮБОВ обов’язково їх здолає.

Люди почерпнулиЛюди молилися за живих патріотів, за полеглих героїв, за наш народ, щоб Господь нам дав любов і життя, припинення війни, розквіт держави. Висловили вдячність головам Жовтанецької сільської ради Ярославу Деркачу та  райдержадміністрації Володимиру Кириличу за організацію поїздки.

На завершення о. Борис Гороховський сказав: “Дуже приємно, що майже 50 людей захотіли поїхати на могили героїв, тим ми показали, що ми переживаємо за наших дітей, наших внуків. І, повернувшись додому, кожен десь повинен декларувати, що нам потрібно змінити підхід і до молитви, і до України, а найперше – один до одного”.

Духівник нагадав слова св. Івана Павла ІІ, що переміни починаються з сім’ї, з родини. Він від усіх подякував Господу Богу за те, що ми змогли вклонитися могилам наших героїв, бо отримане натхнення неодмінно додає здоров’я. Адже всі, хто виголошував промови на могилі, – говорили своєю душею і тим самим засвідчили, що Український народ є непереможний і великий. Бо майже всі говорили про те, що українців неможливо здолати тому, що вони є по цілому світі. І такі акції, як сьогоднішня, ще один раз кажуть на цілий світ всім народам, що українська нація є до боротьби готова і її перемогти неможливо: “Тому, що є такі як ми з вами. Проща, на якій ми з вами були, буде освячувати всі ті наші добрі наміри, розвиток нашої Церкви і нашої Української держави, незалежно від того, до якої конфесії ми з вами належимо. Тому, що ми сьогодні всі разом засвідчили, що ми шануємо своїх патріотів, які за нас віддали  найдорожче. Бо, як казав Христос, – це є святий народ, який віддає життя за своїх друзів. Я бачив таких людей, які віддали за нас своє життя на Сході і мені довелося їх відправляти додому, які мали й по троє дітей, молодих, і мені їх було дуже шкода”.

Священик побажав, щоби Господь дав здоров’я, благословив, освячував родини прочан, щоби кожен розповів про це своїм дітям і онукам, навчив їх доброго, яке  вони понесуть у життя.


Розповісти у соціальних мережах



Ще більше новин: